Юлія Міллер. Половина серця (миниатюра)

Яке ж холодне це в кно. Таке прозоре вкрите крапельками води. Але не в д дощу, а в д г рких сл з. Пов льно вони ст кають по шиб , вимальовуючи розбите, крижане серце. Чому крижане? Та тому, що все тепло покинуло його дек лька годин тому.
Все було прекрасно. На душ сп вали пташки, а в серц пурхали метелики. Вона кохала цього красивого чорнявого хлопця з карими очима впевнено прямувала на зустр ч до нього. Вони так давно не бачилися. Ц лих два м сяц , як були нестерпно тяжкими для не . Вона не попередила коханого, що зайде до нього! Прагнула зробити йому при мну неспод ванку. У тремтячих руках вона несла подарунок для нього – половинку свого серця, злиту з золота. Кулончик був беззаперечно прекрасним, наповнений гарячим коханням юно душ .
ось вона перед його дверима. З нетерп нням натиска на дзв нок чека . Чека на щасливий вигляд обличчя свого хлопця. Минуло 30 секунд, двер в дчинилися, але за ними стояла не та людина, на яку спод валася д вчина. Там була смерть. Смерть для не , але не з косою, а обгорнута покривалом. А згодом з’явилася й нша постать. Його…
Д вчина стояла мовчки гляд ла йому прямо ув ч . Сл з не було… Стався жахливий вибух у серц , який забрав за собою життя одного кохання.
Погляд хлопця був холодним. Д вчина кинула золотий кулончик йому до н г впевнено попрямувала геть. Вона н чого не розум ла. Вона була шаленою. А в н нав ть не намагався наздогнати хоч якось виправдвтися. Хоча, як тут можуть бути слова, якщо так все очевидно. Але для чого були тод ц довг розмови по телефону, чар вн заворожуюч з знання в коханн ? В голов все зм шалося. В н ж був таким деальним, робив все для щастя. Як в н м г так зм нитися?
Ноги не слухалися, вони ледь ступали, змушуючи не раз зупинятися. Що робити дал ? Куди йти?
Сама не розум ючи як, д вчина опинилася перед дверями власно квартири. Мабуть, п дсв дом сть довела додому. Знайти ключ д вчин було не п д силу. Тому вона постукала, але дуже тихо. Двер прочинила сестра, вона жахнулася. Провела шалену д вчину на кухню побачила, що з очей котяться гаряч сльози. Все було зрозум лим. Сестра н чого розпитувати не стала, а просто зробила чаю провела до к мнати!
Д вчина думала, думала плакала. Чай здавався зовс м прохолодним у пор внянн з сл зьми. Вона прочинила в кно стояла б ля нього. й завжди подобалося дивитися на веч рн вогн м ста кр зь шибу. Але на цей раз вона так вгамовувала св й душевний б ль.
Вона сильна. Досить сильна, щоб жити дал без нього. Бов н – вже не деал…

Биографии исторических знаменитостей и наших влиятельных современников

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Ответьте на вопрос: * Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.